aam 'aam aami 'aami 'aami, 'aami[de 'aami[sid_&_'aam/e S (suur vaat) (endisaegne mahumõõt) бо́чка -и
õlleaam пивна́ бо́чка бо́чка для пи́ва

aar 'aar aari 'aari 'aari, 'aari[de 'aari[sid_&_'aar/e S (pindalaühik) ар -а
kuue aari suurune aiamaa присади́бна діля́нка пло́щею шість а́рів

aas1 'aas aasa 'aasa 'aasa, 'aasa[de 'aasa[sid_&_'aas/u S петля́ -і́ пете́лька -и (riietusesemel, aknal) петля́, пете́лька (на одязі) заві́са (на две́рях, на вікні́)
aasa siduma зав’я́зувати петлю́

aas2 'aas aasa 'aasa 'aasa, 'aasa[de 'aasa[sid_&_'aas/u S лу́ка́ лу́ки́ луг -у
õitsev aas квіту́ча лу́ка́
alpiaas алпі́йські лу́ки мн.
kari sööb aasal ста́до пасе́ться на лу́ках
Liitsõnad
aas+
aas-karukell bot (Pulsatilla pratensis) лучна́ сон-трава́
aas-kurereha bot (Geranium pratense) лучна́ гера́нь, лучни́й жураве́ць
Liitsõnad
aasa+
aasahein лугове́ сі́но
aasalill лугова́ кві́тка

abi1 abi abi abi 'appi, abi[de abi[sid S
1. (aitamine) (kasu, kasutamine) допомо́га -и підмо́га -и
majanduslik abi економі́чна допомо́га
vastastikune abi взає́мна допомо́га v взаємодопомо́га
õigeaegne abi своєча́сна v вча́сна допомо́га
sõjaline abi військо́ва допомо́га
vältimatu [arsti]abi невідкла́дна (меди́чна) допомо́га
rahaline abi грошова́ допомо́га
arstiabi меди́чна допомо́га
esmaabi пе́рша (меди́чна) допомо́га
finantsabi фіна́нсова допомо́га
kaasabi сприя́ння, допомо́га
kiirabi швидка́ допомо́га
tehnoabi tehniline abi техні́чна допомо́га
veterinaarabi ветерина́рна допомо́га
abil {kelle-mille} за допомо́гою кого чого
abita {kelle} без допомо́ги кого
kõrvalise v võõra abita без сторо́нньої v чужо́ї допомо́ги
abi paluma {kellelt} проси́ти допомо́ги у кого
abi saama {kellelt} отри́мувати/отри́мати* допомо́гу від кого
abi andma v osutama {kellele} надава́ти/нада́ти* допомо́гу v допомага́ти/допомогти́* кому
abi otsima {kelle} шука́ти допомо́гу де
abi otsima {kust} шука́ти допомо́гу v допомо́ги де
abist keelduma {kelle} відмовля́тися/відмо́витися* від чиєї допомо́ги v допомо́ги кого
abiks v appi võtma {keda} удава́тися/уда́тися* v вдава́тися/вда́тися* до чиєїсь допомо́ги v допомо́ги кого
appi minema {kellele} іти́ v йти на допомо́гу кому
abi vajama {kelle v kellelt v kust} потребува́ти допомо́ги від кого v звідки
loen inglise keelt sõnaraamatu abil v abiga англі́йською мо́вою я чита́ю за допомо́гою словника́
sellest on vähe abi це ма́ло допомага́є v з цьо́го ма́ло ко́ристі
2. (abiline) помічни́к -а́ помічни́ця -і
direktori abi помічни́к дире́ктора
ministri abi помічни́к міні́стра
kapteni abi помі́чник капіта́на
brigadiri abi помічни́к бригади́ра

abi+2 допомі́жни́й -а, -е підсо́бний -а, -е
abiehitis допомі́жна́ буді́вля
abiettevõte підсо́бне підприє́мство
abihoone допомі́жна́ спору́да
abijoon допомі́жна́ лі́нія
abimaterjal допомі́жни́й v підсо́бний матеріа́л
abipersonal допомі́жни́й персона́л
abiruum допомі́жне́ v підсо́бне примі́щення
abiteadus допомі́жна́ нау́ка
abiteenistus допомі́жна́ слу́жба
abitootmine допомі́жне́ v підсо́бне виробни́цтво
abivahend допомі́жни́й за́сіб
abitöö підсо́бна v допомі́жна́ робо́та
abitööline допомі́жни́й v підсо́бний робітни́к
abiverb keel допомі́жне́ дієсло́во

aed 'aed aia 'aeda 'aeda, 'aeda[de 'aeda[sid_&_'aed/u S
1. (puuviljaaed) сад -у (juurviljaaed) горо́д -у
korras aed догля́нутий сад
hooletusse jäetud aed запу́щений сад
botaanikaaed ботані́чний сад
iluaed декорати́вний сад
kooliaed шкільни́й сад
lilleaed квітни́к
õunapuuaed яблуне́вий сад
aeda rajama заклада́ти/закла́сти* сад
aias töötama працюва́ти в саду́/на горо́ді
2. (tara) огоро́жа -і загоро́жа -і (plank) парка́н -ана́ і -а́ну (kivi-, metallaed) мур -у
Liitsõnad
aia+
aiaarhitektuur садо́во-па́ркова архітекту́ра v ландша́фтна?
aiakunst садо́во-па́ркове мисте́цтво
aiakäärid садо́ві но́жиці, сека́тор
aiamaja садо́вий буди́нок
aiamarjad садо́ві я́годи
aiamööbel садо́ві ме́блі
aiaskulptuur садо́ва скульпту́ра
aiataim садо́ва росли́на
aiatee садо́ва дорі́жка v сте́жка
aiatraktor садо́во-горо́дній тра́ктор
aiatööriistad садо́ві інструме́нти
aiavärav садо́ва хві́ртка

aeg 'aeg aja 'aega 'aega, 'aega[de 'aega[sid_&_'aeg/u S
1. (ajaarvestuses) час -у
kohalik aeg місце́вий час
vööndiaeg поясни́й час
kell seitse kohaliku aja järgi о сьо́мій годи́ні за місце́вим ча́сом
üleminek suveajalt talveajale перехі́д з лі́тнього ча́су на зимо́вий
päikese järgi aega arvama визнача́ти/ви́значити* час за со́нцем
kell näitab õiget aega годи́нник пока́зує то́чний час
tõusime kella kaheksa ajal ми вста́ли о во́сьмій годи́ні
2. (piiratud kestus, vältus, ajalõik, -vahemik, -järk) час -у пора́ -и́ пері́од у вік -у епо́ха -и
hommikune aeg ранко́вий час
õhtune aeg вечі́рній час
nõukogude aeg радя́нський час
raske aeg важки́й час
ööaeg öine aeg нічни́й час
viimasel ajal оста́ннім ча́сом
selle ajaga за цей час
kauemaks ajaks на до́вший час
lühikese aja jooksul впродо́вж коро́ткого ча́су
3. (millekski ettenähtud, kuluv, sobiv, määratud aeg)
garantiiaeg гаранті́йний те́рмін
kooliaeg шкільні́ роки́
lennuaeg час польо́ту
sünniaeg рік наро́дження
tööaeg робо́чий час
vabal ajal у ві́льний час
kokkulepitud ajal у домо́влений час
mul pole aega я не ма́ю ча́су
aega raiskama витрача́ти/ви́тратити* час
aeg läheb час іде́
aeg lendab час лети́ть
aeg venib час тя́гнеться

aga aga Konj Adv aga aga aga -, aga[de aga[sid S
1. (vastandav) але́ одна́к проте́ та а
eile oli külm, aga täna on soe вчо́ра було́ хо́лодно а сього́дні те́пло
ta ütles seda tasa, aga kindlalt він сказа́в це ти́хо але́ впе́внено
2. (küsiv)
aga millal teised tulevad? а коли́ при́йдуть і́нші?
3. (rõhutav sõna) і але́ ж і
on aga inimesed! але́ ж і наро́д!
4. але́
on siiski üks väike aga все ж є одне́ мале́ньке але́

ahi ahi ahju 'ahju 'ahju, 'ahju[de 'ahju[sid_&_'ahj/e S піч пе́чі гру́ба -и пі́чка -и розм.
vene ahi вари́ста піч
hollandi ahi гру́ба
elektriahi електри́чна піч
gaasiahi га́зова піч
grill[imis]ahi гриль
kerisahi ка́м’янка
praeahi духо́вка
suitsu[tus]ahi копти́льна піч
ahju laduma ста́вити/поста́вити* піч
ahju kütma топи́ти/протопи́ти* v пали́ти/пропали́ти* піч v у печі́ v гру́бу v у гру́бі
tegin tule ahju я затопи́в v запали́в v розтопи́в v розпали́в піч v у печі́
end ahju juures soojendama грі́тися ко́ло v бі́ля печі́ v пі́чки
ahi ajab suitsu sisse піч дими́ть
ahi köeb піч то́питься v пали́ться
Liitsõnad
ahju+
ahjukumm пічне́ склепі́ння
ahjuküte (1) пічне́ опа́лення (2) пічне́ па́ливо
ahjutellis пічна́ це́гла

ai 'ai Interj (väljendab valu, pahameelt, etteheidet, üllatust, imestust, rõõmu, vaimustust) ай v ай-ай-а́й
ai, ai, valus on! ай-ай-а́й, як боли́ть v як бо́ляче
ai, ai, poisid, kes siis niimoodi teeb! ай-ай-а́й, хло́пці, хто ж так ро́бить!
ai kui tore! ай, як до́бре! v ай, як чудо́во!

aim 'aim aimu 'aimu 'aimu, 'aimu[de 'aimu[sid_&_'aim/e S
1. передчуття́ -я́
õnnetuse aim передчуття́ неща́стя
2. [нея́сне́ v невира́зне] уя́влення -я
aimu andma {kellele millest} дава́ти/да́ти* кому уя́влення про що
veidike aimu mul sellest tööst on яке́сь уя́влення про цю робо́ту в ме́не є v я ма́ю
polnud neil vähimatki aimu v õrna aimugi {millest} про що у них не було́ ні v ані́ найме́ншого уя́влення
pole aimugi, kus see tänav asub уя́влення не ма́ю, де ця ву́лиця

aju1 aju aju aju 'ajju, aju[de aju[sid S
1. (kihutamine) (rutt) гін го́ну гони́тва -и
hirmsa ajuga sõitma гна́ти [маши́ну] на шале́ній шви́дкості розм.
2. (ajujaht) обла́ва -и
hunt pääses ajust välja вовк прорва́вся че́рез обла́ву

aju2 aju aju aju 'ajju, aju[de aju[sid S мо́зок -зку
elektronaju електро́нний мо́зок
inimaju людськи́й мо́зок
peaaju головни́й мо́зок
seljaaju anat спинни́й мо́зок
aju on vigastatud пошко́джений v ушко́джений мо́зок
ajudega poiss kõnek хло́пець з голово́ю v ма́є до́бру го́лову голова́тий v мізкува́тий хло́пець
Liitsõnad
aju+
ajukasvaja med пухли́на головно́го мо́зку
ajukelme ajukest anat мозкова́ оболо́нка
ajukäär мозкова́ зви́вина зви́вина мо́зку
ajupõrutus med струс мо́зку
ajurünnak psühh мозкова́ ата́ка
ajutegevus füsiol мозкова́ дія́льність дія́льність мо́зку
ajutrauma med тра́вма [головно́го] мо́зку
ajutrust мозкови́й трест

akt 'akt akti 'akti 'akti, 'akti[de 'akti[sid_&_'akt/e S
1. (toiming) акт -у ді́я -ї
agressiooniakt акт агре́сії
suguakt стате́вий акт
terroriakt терористи́чний акт
out tunnetusakt !!!
vaenulik akt воро́жий акт акт наси́льства наси́льні ді́ї
2. (dokument) акт -а
seadusandlik akt законода́вчий акт
ekspertiisiakt акт експерти́зи
kinkeakt да́рчий лист v за́пис
loovutusakt акт про переда́чу
normatiivakt нормати́вний акт
perekonnaseisuakt акт циві́льного v громадя́нського ста́ну
süüdistusakt обвинува́льний акт
vastuvõtuakt акт про прийо́м прийо́мний акт
üleandeakt акт про переда́чу
3. kunst (aktimaal, aktijoonistus) акт? ню невідм.
Viiralti aktid ню Війральта
4. (toimik) спра́ва -и досьє́ невідм.

aku aku aku aku[t -, aku[de aku[sid S el (akumulaator) акумуля́тор -а
autoaku автомобі́льний акумуля́тор
aku mahutavus є́мність акумуля́тора
akut laadima заряджа́ти/заряди́ти* акумуля́тор
aku on tühi акумуля́тор розряди́вся акумуля́тор сів розм.
Liitsõnad
aku+
akupatarei el акумуля́торна батаре́я

ala1 ala ala ala 'alla, ala[de ala[sid_&_al/u S
1. (maa-ala) місце́вість -вості терито́рія -ї зо́на -и райо́н -у о́бласть -і (piirkond, lõik) діля́нка -и
soine ala болоти́ста місце́вість
künklik ala горба́ста v горби́ста місце́вість
mägine ala гори́ста v гірська́ місце́вість
okupeeritud alad окупо́вані терито́рії
keeluala заборо́нена зо́на
levikuala зо́на поши́рення
looduskaitseala запові́дник
piiriala прикордо́нна зо́на
puhkeala відпочинко́ва зо́на
rannikuala прибере́жна зо́на
2. (mõiste- v käsitluspiirkond) (tegevussfäär) га́лузь -і
ehitusala будіве́льна сфе́ра
lemmikala улю́блена сфе́ра дія́льності
spordiala вид спо́рту
teadusala га́лузь v сфе́ра нау́ки
tegevusala сфе́ра дія́льності
uurimisala га́лузь дослі́дження
kirjandusala juhataja заві́дувач літерату́рної га́лузі
ta töötab hariduse alal він працю́є у сфе́рі нау́ки

ala+2 (alumine) під-, недо-
alahuul ни́жня губа́
alajaotus підро́зділ
alajäse anat ни́жня кінці́вка
alakaal недова́га
alakomisjon підкомі́сія
alakõht ни́жня части́на живота́
alaliik підви́д
alalõualuu anat ни́жня щеле́па
alalõug anat zool ни́жня щеле́па
alapealkiri підзаголо́вок
alapool ни́жня части́на чого́
alapunkt підпу́нкт
alarühm підгру́па
alaserv ни́жній край чого́
alateema підте́ма

all1 Postp Adv
1. (millest-kellest allpool, madalamal, millegi sees, küljes) під
laua all під столо́м
puu all під де́ревом
kaenla all під пахво́ю
lume all під сні́гом
2. (mille juures, lähedal)
akna all під вікно́м
mäe all під горо́ю
3. (millegi tegevus- v mõjupiirkonnas) (mingis seisundis)
kaitse all під охоро́ною
kahtluse all olema бу́ти під підо́зрою

arg 'arg ara 'arga 'arga, 'arga[de 'arga[sid_&_'arg/u Adj S боязки́й лякли́вий полохли́вий боягу́зливий несмі́ли́вий
arg inimene боязка́ v несмі́ли́ва v полохли́ва люди́на
aral häälel v ara häälega rääkima говори́ти боязки́м v несміли́вим го́лосом
arg nagu jänes полохли́вий v лякли́вий, мов за́єць
araks lööma {kelle-mille ees} зляка́тися кого-чого

aru2 aru aru aru -, aru[de aru[sid S (kuiv rohumaa) суході́л -до́лу
Liitsõnad
aru+
arujumikas bot (Centaurea jacea) воло́шка лучна́
aruniit суході́льний луг

arv 'arv arvu 'arvu 'arvu, 'arvu[de 'arvu[sid_&_'arv/e S
1. число́ -а́ ци́фра -и
positiivne arv mat дода́тне число́
negatiivne arv mat від’є́мне число́
ühekohaline arv однозна́чне число́
mitmekohaline arv багатозна́чне число́
paaritu arv непа́рне число́
ümmargused arvud рі́вні чи́сла v кру́глі ци́фри
algarv mat про́сте́ число́
järgarv mat порядко́ве число́
murdarv mat дробове́ число́
naturaalarv mat натура́льне число́
paarisarv па́рне число́
põhiarv mat кі́лькісне v кардина́льне число́
reaalarv mat ді́йсне число́
täisarv ці́ле число́
arve liitma додава́ти/дода́ти* чи́сла
arve korrutama мно́жити чи́сла
arve lahutama відніма́ти/відня́ти* чи́сла
arve jagama діли́ти чи́сла
arve astendama підно́сити/піднести́* до сте́пеня
leidke ruutjuur antud arvust добу́дьте квадра́тний ко́рінь з по́даного числа́
2. (hulk, kogus) число́ -а́ кі́лькість -кості чисе́льність -ності
koguarv зага́льне число́, зага́льна кі́лькість v чисе́льність
rahvaarv кі́лькість насе́лення
üldarv зага́льне число́, зага́льна кі́лькість v чисе́льність
suurel arvul у вели́кій кі́лькості
piiramatul arvul у необме́женій кі́лькості
kuulajate arv кі́лькість слухачі́в
lehekülgede arv кі́лькість v число́ сторіно́к
rahvast oli tohutul arvul kokku tulnud зібра́лася величе́зна кі́лькість наро́ду v люде́й
arvult saja ringis бли́зько ста
Liitsõnad
arv+
arvandmed цифрові́ v числові́ да́ні
arvjuhtimine info цифрове́ v числове́ управлі́ння v керува́ння
arvkood цифрови́й код
arvmõõt[kava] числови́й масшта́б
arvväärtus числове́ зна́чення
Liitsõnad
arvu+
arvujada mat числова́ послідо́вність
arvusümboolika симво́ліка чи́сел
arvusüsteem систе́ма чи́слення

ase+2 ві́це засту́пник -а
asedirektor засту́пник дире́ктора
aseesimees засту́пник голови́
asekantsler ві́це-ка́нцлер
asekonsul ві́це-ко́нсул
asekuberner ві́це-губерна́тор
asekuningas ві́це-король v засту́пник короля́
asepresident ві́це-президе́нт

asi asi asja 'asja 'asja, 'asja[de 'asja[sid_&_'asj/u S
1. (ese) (aine, materjal) (teos) річ ре́чі
ilus asi га́рна річ
hädavajalik asi вкрай v укра́й необхі́дна річ
isiklikud asjad особи́сті ре́чі
mänguasi і́грашка v за́бавка
tarbeasi річ v предме́т щоде́нного v повсякде́нного вжи́тку
väärtasi ці́нна річ
asju kokku panema пакува́ти v спако́вувати/спакува́ти* ре́чі
mis asi see on? що це таке́?
2. (asjatoimetus) (lugu) (olukord) (nähtus) спра́ва -и ді́ло розм. -а
see on minu isiklik asi це моя́ особи́ста спра́ва
ametiasi службо́ва спра́ва
eraasi прива́тна спра́ва
harjumusasi harjumuse asi зви́чка, зви́чай
imeasi чу́до, ди́во
kriminaalasi jur криміна́льна спра́ва
maitseasi спра́ва сма́ку
peaasi основна́ v головна́ спра́ва
pisiasi дрібни́ця
rahaasjad грошові́ спра́ви
asja sisusse tungima вника́ти/вни́кнути* у суть спра́ви
asi on keerulisem, kui arvasime спра́ва складні́ша ніж ми вважа́ли
asi on otsustatud спра́ву ви́рішено
milles asi seisab v on? у чо́му спра́ва?
see ei puutu asjasse це не стосу́ється спра́ви
mind see asi ei puuduta ця спра́ва мене́ не стосу́ється
asja tõsiselt võtma серйо́зно ста́витися до спра́ви
ta tunneb asja він зна́є цю спра́ву
tal on kõigega asja kõnek йому́ до всьо́го є ді́ло
mis see sinu asi on kõnek яке́ тобі́ ді́ло
see pole sinu asi kõnek це не твоя́ спра́ва
ära topi nina võõrastesse asjadesse не сунь v не пхай свого́ но́са в чужі́ спра́ви
asi läks suure kella külge спра́ва набу́ла ро́зголосу
asjad on halvasti спра́ви ке́пські v пога́ні
asju ajama v õiendama нала́годжувати/нала́годити* спра́ви
asi edeneb спра́ва просува́ється
asi läks niikaugele, et ... спра́ва зайшла́ так дале́ко, що ...
selle asjaga pole kiiret з ціє́ю спра́вою не спі́шно
asume kohe asja juurde відра́зу бере́мося до спра́ви
ta on iga asja peale mees він ма́йстер на всі ру́ки
mul on sinu juurde asja у ме́не до те́бе спра́ва
selles asi ongi у то́му то й спра́ва v ді́ло
3. (põhjus, vajadus) спра́ва -и
kas tulid asja pärast? ти прийшо́в у спра́ві?
mis asja sa siin teed? що ти тут ро́биш?
4. kõnek (loomulike vajaduste õiendamise kohta) потре́ба -и нужда́ -и
asjal käima справля́ти потре́бу v нужду́

aus 'aus 'ausa 'ausa[t -, 'ausa[te 'ausa[id Adj
1. (tõemeelne, õiglane, kohusetruu) че́сний -а, -е справедли́вий -а, -е
aus inimene че́сна люди́на
aus töötaja че́сний працівни́к
aus kriitika справедли́ва кри́тика
aus ülestunnistus че́сне зізна́ння
ausad silmad че́сні о́чі
ausate kavatsustega з че́сними на́мірами
see polnud sinust aus це не бу́ло че́сно з тво́го бо́ку
ausat elu elama жи́ти че́сним життя́м
2. kõnek (korralik, tubli, väärt) поря́дний, присто́йний -а, -е

edu edu edu edu 'ettu, edu[de edu[sid S у́спіх -у уда́ча -і
täisedu цілкови́тий v по́вний у́спіх
edu pant запору́ка у́спіху
edu saavutama досяга́ти/досягти́* і досяга́ти/досягну́ти* у́спіху
edu tagama гарантува́ти у́спіх
oma edu üle uhke olema пиша́тися v горди́тися свої́ми у́спіхами
edu soovima {milles} бажа́ти у́спіхів v уда́чі у чому
edule lootma наді́ятися v сподіва́тися на у́спіх
jõupingutusi kroonis edu зуси́лля увінча́лися у́спіхом
näitusel oli suur edu ви́ставка ма́ла вели́кий у́спіх
Liitsõnad
edu+
edulugu істо́рія у́спіху
edusamm у́спіх крок упере́д

ese ese eseme ese[t -, eseme[te eseme[id S предме́т -а річ ре́чі ви́ріб -робу
nüri ese тупи́й предме́т
uus ese нова́ річ нови́й предме́т
kootud esemed в’я́зані ви́роби
hinnalised esemed кошто́вні v ці́нні ре́чі
iluese прикра́са
klaasese предме́т із скла скляни́й предме́т
luksusese предме́т ро́зкоші
metallese метале́вий предме́т метале́вий ви́ріб
mälestusese па́м’ятна річ сувені́р
mööbliese предме́т ме́блів
portselanese фа́рфо́ровий v порцеля́новий предме́т v ви́ріб ви́ріб із фа́рфо́ру v порцеля́ни
riietusese предме́т о́дягу
tarbeesemed ре́чі вжи́тку
väärisese дорогоці́нність кошто́вність кошто́вні v дорогоці́нні ре́чі

ida ida ida ida 'itta, ida[de ida[sid S
1. (ilmakaar) схід схо́ду ост -у
ida pool idas на схід
läänest itta із за́ходу на схід
rong kihutab ida poole по́їзд v по́тяг мчить на схід
lennujaam asub linnast ida pool v idas аеропо́рт розташо́ваний на схід від мі́ста
aknad on itta v ida poole v ida suunas ві́кна вихо́дять на схід
tuul puhub idast ві́тер ду́є зі схо́ду
2. (idapoolsed maad v alad, idaosa) Схід Схо́ду
Lähis-Ida Близьки́й Схід
Ida kultuur культу́ра Схо́ду схі́дна v орієнта́льна культу́ра
ida keeled схі́дні v орієнта́льні мо́ви
Liitsõnad
ida+ (idapoolne)
idaala схі́дна части́на v о́бласть чого схі́дний райо́н чого
idakallas схі́дний бе́рег
idanaaber схі́дний сусі́д
idapiir схі́дний кордо́н
idapikkus geogr схі́дна довгота́
idapoolkera geogr схі́дна півку́ля
idasuund схі́дний на́прям
idatuul схі́дний ві́тер ост

kuu k'uu k'uu k'uu[d -, k'uu[de_&_kuu[de k'uu[sid_&_k'u[id S
1. (taevakeha) мі́сяць -я
kahvatu kuu бліди́й мі́сяць
kahanev kuu щерба́тий мі́сяць мі́сяць на уще́рбі
noorkuu молоди́й мі́сяць нови́й мі́сяць молоди́к
poolkuu півмі́сяць
täiskuu по́вний мі́сяць мі́сяць у по́вні
kuu esimene veerand пе́рша чверть мі́сяця
lend Kuule полі́т на Мі́сяць
kuu tõuseb мі́сяць схо́дить
kuu loojub мі́сяць захо́дить
kuu paistab aknast sisse мі́сяць сві́тить у вікно́
2. (ajavahemik) мі́сяць -я (üritustega seoses) мі́сячник -а
aprillikuu кві́тень
elukuu мі́сяць життя́
kalendrikuu календа́рний мі́сяць
kevadkuu весня́ний мі́сяць
liikluskuu мі́сячник безпе́ки доро́жнього ру́ху
raseduskuu мі́сяць вагі́тності
kuu algul v alguses на поча́тку мі́сяця
kuu keskel у сере́дині мі́сяця
sel kuul у цьо́му мі́сяці
tuleval kuul насту́пного мі́сяця
kaks korda kuus два рази́ на мі́сяць
kolme kuu pärast че́рез три мі́сяці
nägin teda umbes kuu aja eest я ба́чив його́ прибли́зно v десь так мі́сяць тому́
Liitsõnad
kuu+
kuukalender astr мі́сячний календа́р
kuukiir про́мінь мі́сяця мі́сячний про́мінь
kuusirp серп мі́сяця мі́сячний серп
kuuvalgus мі́сячне сві́тло сві́тло мі́сяця
kuuvarjutus мі́сячне зате́мнення зате́мнення Мі́сяця
kuuveerand чверть мі́сяця
kuuaruanne мі́сячний звіт
kuukaart мі́сячна проїзна́ ка́ртка
kuunorm мі́сячна но́рма
kuupalk мі́сячна зарпла́та v ста́вка мі́сячний окла́д
kuupilet мі́сячний проїзни́й квито́к
kuuplaan мі́сячний план план на мі́сяць
kuusissetulek мі́сячний дохі́д
kuu[töö]tasu мі́сячний окла́д мі́сячна зарпла́та

lai l'ai laia l'aia l'aia, l'aia[de l'aia[sid_&_l'ai/u Adj
1. широ́кий -а, -е (avar) просто́рий -а, -е (lohmakas) вайлува́тий -а, -е розва́лькуватий -а, -е
lai tänav широ́ка ву́лиця
laiad õlad широ́кі пле́чі
laia äärega kübar капелю́х із широ́кими кри́сами v поля́ми
lai kleit широ́ка су́кня v широ́ке пла́ття
lai naeratus широ́ка у́смі́шка v по́смішка
sajab laia lund паде́ лапа́тий сніг
laia silmaringiga inimene люди́на з широ́ким кругозо́ром
läks laia maailma він пішо́в у світ широ́кий
2. kõnek (maneeride, käitumise kohta: suureline, tähtis, praaliv)
laia elu elama жи́ти на широ́ку но́гу

loe l'oe l'oode l'oe[t -, l'oe[te l'oode[id S (ilmakaar) півні́чний за́хід -ходу
tuul puhub loodest ві́тер ду́є v ві́є з півні́чного за́ходу, ду́є v ві́є півні́чно-за́хідний ві́тер
Liitsõnad
loode+
looderannik півні́чно-за́хідне узбере́жжя
loodetuul півні́чно-за́хідний ві́тер

mai m'ai m'ai m'ai[d -, m'ai[de m'ai[sid S тра́вень -вня
mai algul на поча́тку тра́вня
tal on kahekümne neljandal mail sünnipäev у ньо́го день наро́дження два́дцять четве́ртого тра́вня
puhkus on mul sel aastal mais у ме́не цьо́го ро́ку відпу́стка у тра́вні

nad pl n'a[d nen[de n'e[id, n'e[isse n'e[is n'e[ist n'e[ile n'e[il n'e[ilt n'e[iks Pron вони́ їх

oht 'oht ohu 'ohtu 'ohtu, 'ohtu[de 'ohtu[sid_&_'oht/e S небезпе́ка -и загро́за -и
tõsine oht серйо́зна небезпе́ка
hävimisoht загро́за заги́белі
kiirgusoht небезпе́ка опромі́нення
nakkusoht небезпе́ка зара́ження
varisemisoht небезпе́ка обва́лення
ohtu sattuma наража́тися/нарази́тися* на небезпеку
ohtu vältima ohust hoiduma уника́ти/уни́кнути* небезпе́ки
{kelle} elu ohtu seadma наража́ти/нарази́ти* на небезпе́ку кого
oht on möödas небезпе́ка мину́ла
siin olete väljaspool ohtu тут ви в безпе́ці
Liitsõnad
ohu+
ohukolmnurk auto знак аварі́йної зупи́нки
ohutuled auto аварі́йна сигналіза́ція

onu onu onu onu -, onu[de onu[sid S
1. (ema v isa vend) дя́дько -а
2. lastek ([võõras] mees) дя́дько -а

osa osa osa osa 'ossa, osa[de osa[sid_&_os/i S
1. части́на -и
teatav osa пе́вна части́на
linnaosa части́на мі́ста, райо́н
põhiosa основна́ части́на
sõjaväeosa військо́ва́ части́на
jalgratta osad части́ни v дета́лі велосипе́да
neljas osa {millest} четве́рта части́на чого
kontserdi teine osa дру́гий ві́дділ конце́рту
osade viisi v kaupa по части́нах, части́нами
osadeks lahti võtma розбира́ти/розібра́ти* на части́ни
jaotas ringi kümneks osaks поділи́в ко́ло на де́сять части́н
osa külalistest v külalisi lahkus varsti части́на госте́й незаба́ром пішла́
2. (roll, osatäitmine) роль -і
peaosa головна́ роль
näitleja töö osa kallal v osaga робо́та акто́ра над ро́ллю
isiksuse osa ajaloos роль особи́стості в істо́рії
kunsti osa elus роль мисте́цтва в житті́
osasse süvenema v sisse elama входи́ти/ввійти́* v вжива́тися/вжи́тися* у роль
osast välja langema вихо́дити/ви́йти* з ро́лі
talle pakuti osa uues filmis йому́ запропонува́ли роль у ново́му фі́льмі
esines kohtus kaitsja osas він виступа́в у суді́ у ро́лі захисника́
tuli peoperemehe osaga hiilgavalt toime він блиску́че упо́рався v впо́рався з ро́ллю госпо́даря свя́та
milline osa tal selles asjas on? яка́ його́ роль у цій спра́ві?

uni uni une 'un[d 'unne, une[de une[sid S
1. (magamine) (magamisaeg) (unine-olek, vajadus magada) сон сну
magus uni соло́дкий сон
kosutav uni здоро́вий сон
uneta öö безсо́нна ніч
{kellel} uni ei tule v ei ole und кому не спи́ться v хто не мо́же засну́ти
uni läks ära сон пройшо́в
kuulis läbi une teiste juttu він чув крізь сон розмо́ву і́нших
ärkas v virgus unest він проки́нувся зі сну
igav film ajab une peale неціка́вий фільм наві́ює сон
võitles unega він боро́вся зі сном
2. (unenägu) сон сну сновиді́ння -я
nägin öösel halba und мені́ присни́вся сього́дні пога́ний сон
näen unes sageli oma ema я ча́сто ба́чу уві́ сні свою́ ма́тір
mida see veider v imelik uni tähendada võiks? що би цей ди́вний сон міг означа́ти?
oli see unes või ilmsi? це було́ у v уві́ сні чи наяву́?
Liitsõnad
une+
uneaeg час сну
unehäire med пору́шення сну
unelaul колиско́ва
unevõlg недосипа́ння

USA Сполу́чені Шта́ти Аме́рики Сполу́чених Шта́тів Аме́рики